Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у зустрічі спільноти «Бізнес без бар’єрів», об’єднаної навколо її ініціативи «Без бар’єрів».

 

До спільноти входять компанії, які поділяють і впроваджують цінності рівних можливостей для своїх колективів і клієнтів.

Захід відбувся за участю міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової та голови Національного банку Андрія Пишного.

Головний фокус – проєкти, реалізовані всередині компаній та разом з учасниками спільноти, навчання команд і комунікації. Саме ці напрями були визначені як пріоритетні під час стратегічної сесії спільноти «Бізнес без бар’єрів» на початку року.

«Є така фраза: «краща версія нас». Безбар’єрність – це краща версія нашого спільного сьогодення. Та версія, де всі ми, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, навіть ворожих атак, маємо якісне й гідне життя. А під час оборони країни відповідальні бізнеси – це ті, що забезпечують не тільки послуги і товари, а й стійкість», – зазначила Олена Зеленська.

Кожна компанія спільноти має свій проєкт із розвитку безбар’єрності. Наприклад, «Нова пошта», цьогоріч відкрила перше безбар’єрне відділення: із входом без порогів, тактильними кахлями по всій площі, мнемосхемою, звуковим маяком на дверях, адаптованими меблями й цифровим помічником.

Укрзалізниця цьогоріч почала реконструкцію вокзалів у Києві та Львові, модернізувала 50 вагонів, додала сервіс онлайн-замовлення вокзального помічника та оголошення жестовою мовою у швидкісних поїздах і на вокзалах.

«Фокстрот» упродовж року масштабував сервіс з обслуговування жестовою мовою (до 30 магазинів мережі), коли комунікації з покупцями відбуваються із залученням онлайн-перекладача жестової мови.

Практично всі компанії спільноти реалізують проєкти, спрямовані на підтримку процесу реінтеграції ветеранів і ветеранок. Зокрема це ДТЕК, McDonald’s в Україні, SoftServe, «Сільпо», ПУМБ.

Серед реалізованого – проєкт зі встановлення мобільних реабілітаційних модулів, який підтримали Visa, Ощадбанк та ПриватБанк. Це безбар’єрні простори, де надається повний спектр послуг для фізичного та психологічного відновлення.

Укрзалізниця разом із Mastercard адаптувала свій застосунок для людей із порушеннями зору: з усіма елементами інтерфейсу тепер можна взаємодіяти за допомогою голосового керування.

Усі компанії спільноти «Бізнес без бар’єрів» цього року проводили навчання для працівників щодо коректної комунікації та взаємодії: Укрзалізниця – курс із безбарʼєрної грамотності (охоплено 20 тис. працівників), McDonald’s в Україні – взаємодія з людьми з досвідом війни (понад 5,5 тис. працівників), ОККО – безбар’єрні комунікації та емоційна підтримка (3,7 тис. працівників), «Фокстрот» – основи безбар’єрності (2,5 тис. працівників), ПУМБ – коректна комунікація під час обслуговування людей з інвалідністю (2 тис. працівників), SOCAR (2 тис. працівників).

Також, зокрема, EPAM проводить навчання з цифрової доступності для студентів та майбутніх IT-фахівців.

Starlight Media та 1+1, комунікуючи тему безбар’єрності, використовують інтегрований підхід у всіх медіапродуктах. У ПриватБанку про безбар’єрність говорить Кардмен: маскот під час кожної транзакції в мобільному застосунку нагадує про необхідність дбати про себе та інших, розповідає про правила коректного вживання термінів. А ПУМБ – через фотопроєкт із Костянтином Ліберовим «Незламні історії ветеранів».

«У кожному вашому проєкті, які сьогодні тут представлені, важливі не просто цифри, хоч і вони справляють враження, а конкретні людські долі, які змінилися на краще», – наголосила перша леді.

Під час заходу вона розповіла про оновлення «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації та взаємодії, створеного за її ініціативою. «Довідник безбар’єрності» можна переглянути за посиланням.

На зустрічі учасники спільноти отримали відзнаку «Бізнес без бар’єрів».

«Ваш досвід і ваші проєкти теж можуть стати для інших корисним посібником. Я вірю, що безбар’єрність не створюється за офіційними розпорядженнями. Людяність можуть зробити новою цінністю лише ті, хто сам людяний», – резюмувала Олена Зеленська.

За підсумками зустрічі декларацію про втілення принципів безбар’єрності підписали медіасервіс MEGOGO, IT-компанія ЛУН, агропромислова компанія Kernel.

Попереду емоційні святкові дні й не менш емоційна підготовка до них. Бо усі прибирання, прикрашання, готування, подарункообирання бувають ой які стресові. Ще до свята можна знервуватися, розізлитися та розчаруватися так, що буде не до святкувань.

 

Щоб тобі трохи допомогти, ми склали карусель з нагадуваннями про головне. Вона вийшла дуже щира, сподіваємося, стане у пригоді при підготовці.

Вагітні жінки часто стикаються з безліччю стереотипів. Наприклад, існує уявлення, що вагітність завжди має бути щасливим і безтурботним періодом. Вагітність — це фізіологічний стан, який кожна жінка переживає по-своєму. 

 

Існує стереотип, що вагітність автоматично прикрашає жінку. Насправді жінка може виглядати втомленою, і це не повинно створювати тиску відповідати ідеалу “сяючої” вагітної. Кожна жінка має право переживати цей період по-своєму.

Ще одне уявлення — що вагітність вимагає значного зменшення активності або впливає на професійну діяльність. Насправді, за відсутності медичних протипоказань, жінка може залишатися активною, займатися спортом і працювати, що позитивно впливає на її здоров’я та самопочуття.

Поширена думка, що вагітні жінки інтуїтивно знають усе про свій стан, теж хибна. Вагітність — це новий досвід, який вимагає навчання, консультацій із фахівцями та підтримки. Звертатися за порадою — абсолютно нормально.

Гіперопіка, яку часто проявляють родичі чи оточення, може позбавляти жінку відчуття самостійності. Надмірний контроль чи ізоляція там, де це не потрібно, лише створюють дискомфорт. Повага до її вибору та помірна підтримка є найкращим підходом.

Запитання про термін вагітності. Сам по собі це питання нейтральне, але задавати його доречно лише в відповідному контексті. Уникайте подальших уточнень про стан дитини чи здоров’я, якщо жінка сама не ініціює цю тему. Наприклад, запитання: «А ти пройшла скринінг? А все нормально?» або «А ти будеш робити скринінги?» створюють тиск. Важливо розуміти, що рішення про скринінги — це особистий вибір жінки, і таких питань краще уникати.

Запитання про стать дитини. Якщо хочете дізнатися про стать, запитайте дуже обережно: «Чи цікавились ви статтю дитини? Чи хочете дізнатись?» Якщо жінка вже знає, можна уточнити: «Чи це не секрет, чи можете поділитися, якщо вам комфортно?» Завжди залишайте можливість відмовитися: «Якщо це секрет, то це абсолютно нормально». Не варто вгадувати стать дитини за формою живота або іншими прикметами і виголошувати подібні припущення: «О, у тебе такий живіт, значить, це хлопчик». Такі коментарі можуть викликати зайві негативні емоції, яких можна уникнути.

Коментарі про розмір живота. Уникайте оцінок на кшталт: «О, це точно двійня, бо живіт великий». Зовнішність жінки під час вагітності не повинна ставати об’єктом обговорення чи припущень.

Запитання про наближення пологів. Чим ближче до пологів, тим більше некоректними стають питання на кшталт: «Ну що, ти народила?» або «Чому ти досі не народила?» Особливо, якщо жінка вже на 39-40-му тижні вагітності, вона може відчувати тривогу чи дискомфорт. Також не варто робити припущення: «Ти не викладаєш сторіс, напевно, вже народила». Жінка може дуже хвилюватись через ненастання пологів, і навіть відчувати провину.

Коментарі щодо фізичних змін вагітної жінки доречні лише тоді, коли вона сама ініціює цю тему або відкрито про це говорить. Наприклад, висловлювання про поставу, живіт, руки чи ноги можуть бути недоречними або образливими. Особливо токсичними є фрази на кшталт: «Ой, ти так сутулишся», «У тебе набрякли щоки, напевно, це важко».

Слід уникати також стереотипних висловлювань, які пов’язують зовнішність із статтю дитини: «У тебе буде дівчинка, бо дівчинки забирають красу у мами» або «У тебе буде хлопчик, бо ти виглядаєш так гарно». Подібні коментарі неприпустимі, навіть якщоце жартівлива форма.

Компліменти вагітним жінкам повинні бути нейтральними та спрямованими на підкреслення приємних моментів, наприклад: «Ти гарно виглядаєш» або «У тебе гарне волосся». Уникайте оцінок фізичних змін, які можуть бути чутливими, і стереотипів, як-от «У тебе буде хлопчик, бо ти стала красивішою». Якщо хочеться обговорити зміни, краще запитати: «Чи помічаєш якісь зміни в собі? Як ти до цього ставишся?».

Розмови про плани після народження дитини мають бути чуйними. Замість рад використовуйте запитання, наприклад: «Чи ви вже думали про ім’я?» або «Чи ти вирішила, коли було б зручно отримати подарунки?». Побажання варто формулювати підтримуюче, як-от «Я поруч, якщо тобі потрібна допомога», уникаючи фраз із нереалістичними очікуваннями, наприклад: «Хай усе буде легко».

Коментарі щодо недоречності вагітності під час війни недопустимі, оскільки вони знецінюють вибір жінки й можуть викликати у неї почуття провини. Розмови про новини й війну слід вести обережно, враховуючи її емоційний стан. Уникайте питань, які можуть провокувати тривогу, як-от «Що ти робитимеш, якщо чоловік не повернеться з фронту?» або «Що буде, якщо чоловік повернеться з травмами?». Повага до вибору жінки, нейтральність і чуйність у розмовах допомагають уникати напруги та підтримують довіру.

Підтримка вагітних жінок базується на делікатності, уважності до їхніх потреб і повазі до їхнього вибору. Ставте прості й природні запитання, які дозволяють жінці самій вирішити, наскільки глибоко вона хоче ділитися своїм досвідом. Наприклад: «Як ти себе почуваєш?», «Як проходить твоя вагітність?», «Як твої справи?». Якщо вона розповідає про складнощі, вислухайте її, не намагаючись одразу вирішити проблему. Якщо ж вона ділиться позитивними моментами, підтримайте її: «Це так класно!»

Кожен триместр вагітності може супроводжуватися різними станами, і це слід враховувати. У першому триместрі варто бути уважними до можливих фізичних і емоційних труднощів, у другому — заохочувати її активність і плани, а в третьому — підтримувати її з огляду на фізичну втому.

Допомогу слід пропонувати екологічно, наприклад: «Давай я тобі допоможу» або «Чи можу я піднести це для тебе?». Те саме стосується побутових питань: «Як ти бачиш організацію часу після народження дитини?», «Чи потрібна тобі допомога з харчуванням чи прибиранням?» або «Чи потрібна тобі допомога, щоб дійти до бомбосховища?»

Особливу увагу варто приділити психоемоційній підтримці, запитуючи, як вона планує відновлюватися після пологів і чи потрібна їй інформація про емоційне чи фізичне відновлення. Розмови на такі теми мають бути спрямовані на створення комфорту та впевненості, залишаючи жінці простір для самостійності.

Ділитися власним досвідом із вагітною жінкою варто обережно і лише за її згодою. Перед розповіддю запитайте: «Чи тобі буде корисно, якщо я поділюся своїм досвідом?» Якщо жінка погоджується, підкресліть, що це ваш особистий досвід, і він не є універсальним: «У мене було так, але в тебе може бути інакше». Якщо жінка не просить поради чи не запитує про ваш досвід, краще утриматися від таких розмов. Підтримка має зменшувати стрес, а не створювати нові страхи. У разі потреби обговорити власні труднощі звертайтеся до психолога або іншого спеціаліста, а не до вагітної жінки, яка перебуває у вразливому стані. Завжди питайте себе: «Чи це допоможе жінці, чи я просто хочу розповісти свою історію?» 

Замість акценту на труднощах діліться моментами, які мають практичну користь або конкретний урок. Наприклад, можна сказати: «Пологи можуть бути різними, варто подумати, як створити комфортні умови для себе». Уникайте шокуючих деталей, як-от байдужість медичного персоналу чи складні обставини, і зосереджуйтеся на конструктивних порадах: «Поговори з лікарем про свої очікування» або «Запроси людину, яка зможе тебе підтримати».

Якщо вагітна жінка палить або вживає алкоголь, враховуйте контекст і ваші стосунки з нею. У випадку незнайомої людини втручання може бути неетичним, тоді як із близькою людиною краще діяти делікатно, ставлячи відкриті питання: «Чи ти обговорювала це зі своїм лікарем?» або «Чи тобі цікаво дізнатися більше про це?». Це створює простір для діалогу без осуду. Якщо жінка ігнорує ризики або має ознаки психологічних труднощів, обережно порадьте звернутися до спеціаліста: «Можливо, варто обговорити це з лікарем чи психологом? Я можу допомогти знайти когось». 

Коли жінка сприймає вагітність як хворобу, важливо визнати її відчуття без знецінення. Її фізичні чи емоційні труднощі потребують підтримки, а не переконань на кшталт «Це пройде». Запитайте: «Як ти себе почуваєш?» або підтримайте її словами: «Я бачу, що тобі важко». Підкресліть її силу та важливість процесу, через який проходить її тіло. 

Кожна вагітність унікальна, і завдання оточуючих — підтримувати її, уникаючи знецінення почуттів і досвіду.

 

Експерти:

* Марина Марченко, співзасновниця і голова ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”»

* Тетяна Мураткіна, голова фонду «Маша»

Це важлива підтримка для купівлі дітям теплого одягу, взуття та інших речей, які потрібні взимку. Водночас Уряд не обмежує батьків переліком конкретних торгових мереж чи сайтів, на яких можна придбати товари для дітей.

 

Якщо теплі речі вже були куплені раніше, батьки можуть витратити отримані кошти на забезпечення інших потреб.

Розмір допомоги не включатиметься до середньомісячного сукупного доходу сім’ї, який обчислюється при оформленні інших видів допомог (наприклад, житлової субсидії) і жодним чином не вплине на їх призначення.

Більше про програми Зимової підтримки можна дізнатися на сайті e-aid.diia.gov.ua

#Зимова_підтримка 

Виплати отримали українці, які подали заявки у Дії 2-3 грудня.

З урахуванням цих виплат, вже 4,4 млн громадян отримали допомогу від держави, з них — 964 тис. виплат на дітей. Станом на 16 грудня загальна кількість заявок у Дії — 7,5 млн, із них 2 млн — для дітей.

У процесі перевірки 130 тис. заявок відхилено через невідповідність умовам програми, зокрема від громадян, які перебувають за кордоном.

Кошти виплачуються приблизно протягом 10 робочих днів від подачі заявки.

 На що можна витратити?

Задонатити на ЗСУ або придбати військові облігації, оплатити комунальні, медичні та інші послуги. Перелік можливостей — великий. Більше — за посиланням нижче.

Детальніше про програму: 1000.me.gov.ua

18 грудня, в центрі Міжнародного благодійного фонду «Місія в Україну» відбулося третє підсумкове засідання Ради безбар’єрності при Житомирській ОВА під головування заступника начальника ОВА Віктора Градівського та участі членів Ради безбар’єрності, представників РВА, секретаря Житомирської міської ради Галини Шиманської.

 

«Сьогодні ми зібралися, щоб проаналізувати стан виконання плану заходів зі створення безбар’єрного простору в області у 2024 році та напрацювати подальші кроки у цьому напрямі», – зазначив Віктор Градівський.

Члени Ради безбар’єрності, відповідно до своїх повноважень, поінформували присутніх про реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року в Житомирській області.

Представниця Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю в Житомирській ОВА Неля Ковалюк розповіла про впровадження інклюзивного простору в територіальних громадах області. Вона наголосила на позитивних змінах, які вже відчувають люди з інвалідністю, та підкреслила необхідність поширення таких ініціатив не лише у великих містах, а й у містечках і селах.

Про економічну безбар’єрність, що передбачає створення умов для працевлаштування, підтримки підприємництва молоді, жінок, літніх людей та осіб з інвалідністю, як одного з ключових напрямків стратегії, розповіла в.о. директора Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики ЖОВА Ніна Добринська.

«Обласною військовою адміністрацією здійснюється ряд заходів щодо забезпечення економічної безбар’єрності, активізації підприємницької діяльності, підтримки малого та середнього підприємництва в області, створенню нових робочих місць. Ведеться тісна співпраця з міжнародними донорами, грантова підтримка бізнесу, допомога в отриманні державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від Євросоюзу та інших міжнародних донорів», – розповіла Ніна Добринська.

Про безбар’єрність освітнього простору в області, зокрема створення рівних можливостей та забезпечення вільного доступу до освіти, включаючи освіту впродовж життя, поінформувала заступниця директора Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації Світлана Близнюк.

Керівники структурних підрозділів та представники РВА також прозвітували про виконану у поточному році роботу щодо забезпечення безбар’єрності у сфері культури, спорту, інформаційного та цифрового простору.

«Я вдячний кожному з присутніх за пророблену роботу. Житомирська область наразі на 11 місці по Україні щодо виконання заходів з безбар’єрності. Нам є ще над чим працювати. Тому, спільно з органами місцевого самоврядування та із залученням громадськості продовжуємо послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян нашої області», – зауважив Віктор Градівський.

Нагадаємо, що Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року розроблена Урядом за підтримки першої леді України Олени Зеленської, і була прийнята у 2021 році. Стратегія спрямована на формування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності для всіх груп населення.

Більшість надзвичайних ситуацій, зокрема, пожеж, що виникають під час святкування різдвяних та новорічних свят, трапляється через недотримання елементарних вимог безпеки при влаштуванні новорічної ялинки, через необережність під час використання різноманітних піротехнічних виробів та власну недбалість.

Щоб свята пройшли безпечно, слід дотримуватися нескладних правил безпеки:

-                     ялинку слід розмістити на стійкій основі (на підставці, в посудині з піском), щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення та знаходилася на відстані не менше 1 метра від систем опалення, телевізорів, приймачів, магнітофонів, легкозаймистих матеріалів.

-                     для прикрашення ялинки застосовуйте електричні гірлянди тільки заводського виготовлення. Лампи гірлянди закріплюйте надійно, бо при падінні від поштовху чи протягу вони можуть стати причиною пожежі. Обов'язково перевірте справність електричного проводу, його ізоляцію. Слід завжди пам'ятати, що сама хвоя легкозаймиста. В разі, якщо ж ви помітили якусь несправність гірлянди: з'явилося миготіння лампочок, іскріння, сильне нагрівання проводу - негайно вимкніть її.

-                     не слід прикрашати ялинку целулоїдними, паперовими та іншими легкозаймистими іграшками й прикрасами, ватою, марлею. І звичайно ж, не можна для прикраси використовувати свічки.

Використання в приміщеннях бенгальських вогнів, хлопавок, різноманітних піротехнічних засобів, феєрверків, категорично забороняється. Також не можна влаштовувати всередині приміщень різноманітні світлові ефекти за допомогою хімічних та інших пожежонебезпечних речовин. Ці засоби красиві й ефектні, проте їхні іскри, які розлітаються в різні сторони, можуть запалити хвою ялинки, папір, вату, а то й одяг людей.

Житомирське районне управління

Головного управління ДСНС України у Житомирській області