Шановні власники гаражів, що розміщені біля стадіону «Шахтар» напроти будинку №7 по вул. Миру в м. Коростишів, переконливо просимо вас в найкоротший термін демонтувати гаражі так-як вони встановлені безпосередньо на міському водопроводі, що не дає змоги МКП «Водоканал» провести аварійно-відновлювальні роботи на даній ділянці.

Також у відповідності до п.5 р.XI «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 не дозволяється складати матеріали і предмети, накопичувати сміття ближче ніж за 5 м від осі водопровідних мереж, мереж водовідведення та пристроїв в межах охоронних санітарних зон; самовільно зводити споруди над водопровідними мережами, мережами водовідведення, пристроями будь-яких будівель та елементами благоустрою; здійснювати роботи на системах централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, відкривати ляди колодязів, спускатися в них, регулювати засувки без присутності представника виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення.

З метою впорядкування та узгодження дій при підозрі отруєння бджіл, під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області рекомендує проводити наступні заходи:

  1. При зверненні власника пасіки з обґрунтованою заявою, щодо підозри на отруєння бджіл пестицидами ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області звертається до органів місцевого самоврядування(сільські, селищні, міські ради, об’єднані територіальні громади, та ін..) з пропозицією щодо створення комісії по засвідченню факту загибелі бджіл, обстеження території та проведення відбору зразків. Склад комісії формується з представників: сільської ради (об’єднаної територіальної громади), ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області, департаменту агропромислового розвитку, депутатів (сільських, селищних, міських рад), власника пасіки, користувача (-ів) сільськогосподарських угідь, що знаходяться на відстані до 10 км від пасіки.
  2. В максимально короткі строки (до 2-х днів), комісія обстежує пасіку з метою засвідчення факту загибелі бджіл та проводить комісійний відбір зразків:

-                бджіл, які загинули та шматочок стільника (15см х 15 см) з свіжо принесеним нектаром, квітковим пилком та медом. У кожний відібраний зразок вкладають листок з написом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії та направляють на проведення дослідження.

-                рослин з поля обробленого пестицидами. Зразки рослин відбирають по діагоналі поля в 7-10 точках з однаковою відстанню між ними, вкладаючи листок з написом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії.

  1. За результатами проведеної роботи, члени комісії складають акт та оформляють супровідні документи на відібрані зразки (підмор, продукти бджільництва, рослини і ін.).
  2. Зразки відібраних проб підмору бджіл та продуктів бджільництва разом із супровідними документами для дослідження направляють в Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК НУБІП та/або акредитовані лабораторії Держпродспоживслужби за місцем розташування.
  3. Зразки відібраних рослин разом із супровідними документами, власник пасіки направляє у токсикологічну лабораторію (Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК НУБІП та ін.).
  4. У випадку підтвердження загибелі бджіл від отруєння пестицидами, власник пасіки із відповідними підтверджуючими документами може звернутися до суду у встановленому законодавством порядку. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Що повинен знати фермер, застосовуючи засоби захисту рослин?

-      за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ;

-      повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл;

-      обробки проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години;

-      обробки проводити в фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур;

-      при авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;

-      допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск;

-      застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в «Перелік препаратів, дозволених до використання в Україні» та Доповнення до нього;

-      додержуватися регламентів зберігання, транспортування та застосування пестицидів;

-      всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування.

Що повинен знати пасічник?

Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м. від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.

При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвірhttps://korostyshiv-rada.gov.ua/052dc682-fcd0-4960-a9ee-11f205f3219e" >ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз на рік заснування пасіки.

Власник пасіки зобов’язаний поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на території якої прибули на кочівлю.

Реєстрація пасік в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями Держпродспоживслужби. Відповідне управління повинне видати в 30денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів.

Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур по території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби, ветеринарне свідоцтво за формою № 1. До перевезення на медозбір бджолосімей підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасн6им лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а у вулики – дезінфекції і дезакаризації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення.

Після прибуття в район медозбору для запилення, бджоляр зобов’язаний пред’явити в управління Держпродспоживслужби району чи міста ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, власник пасіки зобов’язаний ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. А у випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб.

bdzh1

bdzh2

Навесні у нас прийнято спалювати торішню траву. Восени - опале листя. В пік весняного і осіннього паління повітря  стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. 

Невже так і має бути?

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.

9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

trava1

Що ж робити з опалим листям, сухою травою?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя та сухої трави є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя…

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із паліями у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із паліями.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

trava2

ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ: про заборону спалювання сухої трави та листя

Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки.

Мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб. Дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини.

Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам так і лісовим насадженням.

Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто.

Останні роки весняні пожежі сухої трави в нашому районі та і взагалі по Україні значно почастішали. Сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим більше торф’яних пожеж, він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходу снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку активного росту молодої зеленої трави. Проте, впродовж цього короткого сезону трав’яні пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються.

На території де вже виникла пожежа сухої трави, а під’їзд пожежного автомобіля ускладнюється залитими водою полями, силами органів самоврядування та аварійно-рятувальних підрозділів організовується чергування для запобігання поширенню пожежі в напрямку лісових масивів та населених пунктів.

Здавалося б обізнаність багатьох громадян з правилами пожежної безпеки повинна попереджувати такого роду випадки, але практика доводить протилежне. Вже на початку березня в районі виникло декілька випадків горіння сухої трави.

Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини.      

Іноді випалювання трави проводиться навмисно сільськогосподарськими організаціями (для очищення сільськогосподарських земель від небажаної рослинності і залишків) або органами лісового господарства (для того, щоб трав’яні пожежі проходили “під контролем” і не призводили до ушкодження лісу).

Ще частіше причиною трав’яних пожеж стають хуліганські дії або проста необережність: залишене без нагляду вогнище, кинутий недопалок, іскра з глушника мотоцикла або автомобіля і так далі. Загоряння трави, що виникають з природних причин (від блискавок), в принципі бувають, але в загальній кількості трав’яних пожеж їх доля дуже маленька.

Коростишівська міська рада нагадує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Такі дії несуть загрозу навколишньому середовищу та становлять небезпеку для життя людей.

Статтею 77¹ КУпАП за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: від 3060 грн. до 6120 грн. і 15300 грн. до 21420 грн.    

Дуже часто спалення сухої трави переростає у велико-масштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі його на відкритих територіях дуже важко.

Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів.

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.

Крім того, погіршення видимості на автодорогах через дим від таких багать може стати причиною дорожньо-транспортних пригод.                                                          

Слід зазначити, що вогнем знищується не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, знищуються гнізда птахів та їх молодняк, страждають дикі звірі (зайці, лисиці та інші). Руйнується гумус, гинуть ґрунтоутворювальні організми та бактерії, які відіграють важливу роль у мікробіологічних процесах і допомагають рослинам засвоювати корисні речовини.

Це призводить до погіршення якості ґрунтів і, як наслідок, до зниження урожайності. Щорічно в Україні в результаті підпалів сухої трави згорають десятки будинків і дач, нерідко страждають пам’ятники історії і культури, старовинні дерев’яні будівлі.

При цьому доволі часто паліями сухої трави є самі жителі цих сіл і селищ, або гості, які вибралися з міста, щоб порадіти весні, котра настала.

Трав’яні пожежі можуть служити причиною ураження людей– навіть попри те, що безпосередньої загрози для життя людини кожен конкретний підпал трави, на перший погляд, не несе. Але через масові підпали трави навесні забрудненість повітря димом від трав’яних пожеж виявляється не менш високою, чим забрудненість повітря навіть від найсильніших пожеж на торфовищах.

Під час горіння листя та інших рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.

Сукупна дія диму від пожеж на природних територіях на здоров’я людей дуже велика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дія диму від таких пожеж (головним чином твердих часток з діаметром до 2,5 мкм, що легко розсіюються в атмосфері) викликає цілий спектр різних захворювань, у тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також ріст дитячої смертності.

Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.

Тому нині практично єдиним ефективним способом боротьби із загоряннями трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.

У зв’язку з цим Коростишівська міська рада закликає громадян відмовитися від практики спалювання сухої трави, листя, сміття та інших рослинних залишків. Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, а й призводить до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.

Здавна квашена капуста є одним з основних продуктів  харчування  слов’ян у зимово-весняний період, коли відчувається гостра нестача вітамінів і мікроелементів.  Адже важливою особливістю квашеної капусти є високий рівень вмісту вітамінів  як  у самій капусті, так і в її розсолі.

 kap

Квашена капуста багата цінними вітамінами. Так, всього 200 г цього продукту покривають майже половину денної потреби у вітаміні С.  Ця речовина має важливі корисні властивості: вона захищає організм і активізує роботу імунітету.  Також у ній присутній вітамін В6, що сприяє найкращому засвоєнню білка (ось чому квашену капусту корисно використовувати як гарнір до м’ясних страв).

Крім вітамінів, квашена капуста містить багато нікотинової кислоти, що забезпечує нормальний перебіг життєво важливих клітинних процесів і додає блиск волоссю і міцність нігтям.  Вітамін U, який рідко зустрічається,  допомагає в лікуванні виразкових захворювань шлунка.

Користь капусти для здоров’я  полягає і в наявності величезного списку інших, не менш важливих вітамінів: К, А, В, РР. Їх корисні властивості полягають в сприятливій дії на зір, імунітет, стан волосся, нігтів і кісткової тканини.

Також квашена капуста багата такими мікроелементами, як калій, залізо, магній, цинк. А ще вона є  відмінним профілактичним засобом проти виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Молочна кислота і клітковина  цього "суперфуда"  покращує  мікрофлору та допомагає відновити здоровий баланс  корисних  бактерій в кишківнику, таким  чином нормалізується  робота  шлунково-кишкового  тракту та регуляція  обміну речовин.   Це важливо  для підтримання  нормальної работи  імунної системи.

Корисна капуста і тим, що допомагає зберігати  фігуру. Калорійність її нижча навіть і без того низькокалорійної свіжої капусти. У той же час вона надовго створює відчуття ситості. Тартронова кислота, що міститься в ній, заважає перетворенню цукру та інших вуглеводів в жир.

Користь від квашеної капусти  дійсно велика.  Однак є у неї й деякі «мінуси». Наприклад, через високий вміст органічних кислот вона протипоказана людям з підвищеною кислотністю шлункового соку, при захворюваннях підшлункової залози, нирковій недостатності, каменях у жовчному міхурі та гіпертонії.

Будьте здорові та не хворійте!

Відділ комунікації, організаційної та  інформаційно-роз’яснювальної роботи  ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».