День Гідності та Свободи українці проголошували двічі – вийшовши на майдан Незалежності у 2004-му і організувавши Помаранчеву революцію, і у 2013–2014, відновлюючи своє право на гідність та незалежність, утверджуючи своє прагнення бути у європейській спільноті, жити за принципами демократичного, правового – цивілізованого – світу.

Помаранчева революція стала першим рішучим «Ні» Москві на всі її зусилля перетворити незалежну Україну на свою колонію. Проте тоді, в радісній ейфорії перемоги українського народу над злочинною проросійською владою, все ще видавалося можливим мирне співіснування двох держав – Російської Федерації та України, а вся подальша політична та інформаційна агресія сприймалася суспільством як тимчасовість, яка промине в процесі демократизації росії.

Революція Гідності стала не просто переломним історичним моментом для України, вона стала подією, яка змінила світ. Гідність і стійкість українців, проявлена упродовж трьох зимових місяців, їх прагнення справедливості та свободи, була сильнішою за весь насильницький апарат тогочасної злочинної влади. Сильнішою за кийки, кулі, гранати, отруйні гази та потужну машину дискредитації і дезінформації, які надсилала Росія, щоб знищити беззбройний протест.

Революція Гідності показала сучасним українцям справжню ціну їхньої свободи. Але і те, що ціна несвободи завжди вища.

Революція Гідності навчила наше покоління боротися, вона продовжила пантеон наших борців. Вона дала наснагу до боротьби наступним героям цієї війни. Революція Гідності показала нам, всьому світу, силу нашої стійкості, єдності, свободолюбності. Революція Гідності навчила нас боротися до перемоги.

1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Не забудьте 26 листопада, о 16:00, долучитися разом із громадою до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.

Та це не перший злочин такого масштабу, який Москва здійснює проти України. У 1932– 1933 роках комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив в Україні злочин геноциду – Голодомор. Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, скалічив. Пережиті жахіття залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, а тим більше масовий спротив радянському режиму було припинено.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Геноциди і Сталіна, і Путіна спрямовані на те, щоб подолати опір українців, провчити непокірних, виховати лояльність та перетворити тих, хто залишиться, на «радянських/російських» людей. Ці злочини проти українців здійснюються за однаковою двоетапною схемою. На першому етапі режим намагається знищити національну ідентичність пригноблюваної групи, а на другому – нав’язати свою ідентичність. Власне, це і було ціллю Сталіна та залишається ціллю Путіна. Цілковите фізичне винищення не є фінальною метою агресора, він прагне до насадження покори з подальшою асиміляцією та русифікацією. Геноциди – це інструмент досягнення мети.

Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору.

Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор (масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство), блокада (російські воєнні облоги: умисне та систематичне створення умов, що загрожують життю), депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Між інформаційними й пропагандистськими кампаніями періоду Голодомору та нинішньої російської агресії – найбільше спільного. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. І тоді, й нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду.

Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту. Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Відтак цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв.

Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду.

Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

 

Недотримання протиепідемічних заходів, низький рівень тестування та нові хвилі поширення COVID-19 у світі можуть стати причиною більш інтенсивного епідсезону (жовтень 2022 – травень 2023) в Україні порівняно з минулим роком. Це спричинить зростання кількості випадків захворювання на COVID-19.

Існує лише 2 дієві інструменти запобігання поширенню COVID-19:

1. Вакцинуватися. Це єдиний шанс захиститися від важкого перебігу хвороби. Для цього потрібно:

- звернутися до найближчого медичного закладу / знайти пункт вакцинації за лінком https://bit.ly/vaccinationpoints або на гарячій лінії 1677;

- взяти паспорт;

- прийти й отримати щеплення.

2. Зробити тест у разі появи симптомів ГРВІ і, якщо він позитивний, – самоізолюватися.

Вакцинація від COVID-19 допоможе:

-         захиститися від важкого перебігу хвороби;

-         захистити близьких, особливо людей із груп ризику і вразливих категорій населення;

-         зменшити навантаження на лікарів і лікарні.

В Україні можна безоплатно вакцинуватися від COVID-19 в будь-якому населеному пункті країни, жодної прив’язки до місця вашої декларації з сімейним лікарем немає.

 Як це зробити?

- зверніться до найближчого медичного закладу чи знайди пункт вакцинації за лінком https://bit.ly/vaccinationpoints або за телефоном гарячої лінії НСЗУ 1677;

- візьміть паспорт;

- прийдіть й отримайте щеплення.

У Telegram-боті https://t.me/medpro_ukraine_bot від Медичних закупівель України можна за геолокацією знайти найближчий пункт щеплення від COVID-19 та перевірити наявність вакцин.

У разі виникнення запитань – телефонуйте на «гарячу лінію» Міністерства охорони здоров’я 0-800-60-20-19.

Відділ комунікації, організаційної та інформаційно-роз’яснювальної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Досить поширеною є стереотипна думка щодо «корисності» алкоголю під час застудних захворюваннях. Мовляв – «від горілки будь-який вірус загине». Насправді це - хибна уява.

Під час прийому будь-яких ліків лікарі радять відмовитися від вживання будь-якої алкогольної продукції. Чому? Тому що алкоголь здатен знизити терапевтичний ефект медикаментів, створюючи додаткове навантаження на організм. Причина - властивості алкоголю, які можуть руйнувати діючу речовину ліків, вплинути на їхнє виведення з організму і знизити їхній антибактеріальний ефект.

Все вище описане стосується й несумісності алкоголю з антибіотиками. Таке поєднання може призвести до цілого ряду проблем зі здоров’ям:

• Під час прийому   прописаних лікарем антибіотиків виникає додаткове навантаження на печінку, а ефект препарату знижується. Можливі тяжкі порушення в діяльності печінки. Під час лікування навантаження на неї значно підвищується. Якщо пацієнт додатково п'є алкоголь - може розвинутися гепатит, печінкова недостатність, жовтяниця та інші захворювання.

• Крім того, алкоголь може прискорювати або загальмовувати виведення компонентів препаратів з організму. У першому випадку лікування буде неефективним, у другому - виникне додаткове навантаження на внутрішні органи, можлива навіть інтоксикація організму.

• Через зниження ефективності лікування у бактерій-збудників може з'явитися стійкість до антибіотика. Це може погіршити прогноз захворювання, збільшити терміни лікування і вимагати заміни препарату.

• На деяких людей спиртне справляє заспокійливий ефект - як і окремі види антибіотиків. Тому їх спільне вживання може призвести до пригнічення центральної нервової системи (сонливості, млявості).

• Можливі й алергічні реакції. При цьому повторні прийоми алкоголю можуть їх посилювати: від шкірних висипань до анафілактичного шоку, що може призвести навіть до смерті.

Під час лікування варто утримуватися від усіх видів алкогольних напоїв, зокрема й слабоалкогольних. Важливо, що після завершення курсу антибіотиків не слід кидатися «надолужувати згаяне» у вживанні спиртного. Слід дати організму оговтатися після лікування, вивести ліки. А найкраще – взагалі відмовитися від прийому спиртного. Адже безпечної дози алкоголю не існує.

Відділ комунікації, організаційної та інформаційно-роз’яснювальної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

У зв’язку із ситуацією, яка склалася внаслідок пошкодження енергосистеми України, що може спричинити довготривалу відсутність електроенергії, Коростишівське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, проводячи інформаційно-роз’яснювальну роботу, наголошує про необхідність додержання операторами ринку умов зберігання харчових продуктів під час їх виробництва та обігу.

Звертаємось до операторів ринку з метою максимально забезпечити належні умови, зокрема дотримання температурного режиму під час зберігання харчових продуктів.

Важливо, щоб знеструмлення не застало Ваш заклад зненацька. Рекомендуємо заздалегідь подбати про альтернативні засоби електроенергії, по можливості придбати бензинові або дизельні генератори, павербанки, портативні електростанції тощо.

Рекомендуємо також, відповідно до впровадженої системи безпечності харчових продуктів (система НАССР), розробити план заходів чи інструкції на випадок відключення електроенергії та проведення навчання персоналу щодо забезпечення належних умов зберігання харчових продуктів, визначених виробником.

Підготуйтеся до надзвичайних ситуацій з електрикою:

Переконайтеся, що у вашому холодильнику та морозильній камері є термометри. Температура у морозильній камері не повинна перевищувати позначки -18°С, а в холодильнику - не більше +6°С. У разі відключення електроенергії термометри приладу покажуть температуру в холодильнику та морозильній камері, щоб допомогти вам визначити, чи безпечні продукти.

Якщо ви заздалегідь знаєте, що відключення електрики триватиме понад 4 години, можна згрупувати продукти разом у морозильній камері, за умови дотримання товарного сусідства. Це допомагає продуктам залишатися холодними довше.

Заздалегідь купіть або приготуйте холодогени, пакети з гелем, тощо і заморозьте їх. Зберігайте це в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику.

Тримайте дверцята холодильника або морозильної камери закритими, щоб запобігти потраплянню теплого повітря.

Якщо електрика була вимкнена не більше ніж на 4 години, охолоджені продукти будуть в безпеці доти, доки двері залишаються зачиненими. Коли живлення знову ввімкнеться, перевірте температуру в холодильнику або продуктів.

Не підлягають подальшій реалізації продукти, що швидко псуються (наприклад, м’ясо, птицю, морепродукти, молоко), які зберігалися в холодильнику при температурі вище 15 °C протягом 4 годин або більше.

Будьте відповідальними!