1 ОШП задає новий стандарт бою: інтелект, технології та постійне вдосконалення, замість застарілих підходів. Ворог не встигає реагувати, а ти можеш встигнути за прогресом. Перший окремий штурмовий. Зроби правильний вибір, будь з першими: WhatsApp / Signal — 0 (67) 549 73 49

http://1bat.com.ua

У сучасному цивілізованому світі створення безбар’єрного середовища є не лише ознакою гуманізму, а й необхідною умовою сталого розвитку. Адже суспільство, що прагне бути відкритим і справедливим, повинне гарантувати гідні умови життя кожному своєму члену — незалежно від фізичних можливостей, національності, віросповідання чи інших ознак ідентичності.

 

В Україні поштовх до системного впровадження безбар’єрності було дано у 2020 році з ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Цей рух швидко набув державного масштабу: в грудні того ж року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні», після чого було затверджено Національну стратегію безбар’єрності до 2030 року, розроблено План заходів та створено Раду безбар’єрності при Кабінеті Міністрів.

Житомирщина не залишилась осторонь цього важливого процесу. У територіальних громадах області почали функціонувати Ради безбар’єрності — спеціалізовані органи, які координують реалізацію ініціатив зі створення доступного середовища для всіх мешканців, зокрема для маломобільних груп населення. Ці Ради стали рушійною силою змін, адже саме вони аналізують потреби громад, ініціюють зміни та контролюють хід виконання завдань.

У громадах Андрушківській, Березівській, Брусилівській, Високівській, Вишевицькій, Вільшанській, Глибочицькій, Житомирській, Новоборівській, Любарській, Попільнянській, Радомишльській, Станишівській вже діє системний моніторинг безбар’єрності. Перевіряється доступність не лише установ і закладів, а й транспортної інфраструктури, громадських місць та вулиць. Здійснюються практичні кроки: облаштовуються пандуси, розширюються дверні прорізи, ліквідуються високі пороги, встановлюються переїзди на тротуарах.

Особлива увага приділяється укриттям цивільного захисту. У співпраці з власниками об’єктів проводиться робота щодо встановлення стаціонарних та відкидних пандусів на входах до захисних споруд, аби в разі надзвичайних ситуацій кожна людина мала змогу потрапити до безпечного місця без сторонньої допомоги.

У Глибочицькій громаді приклад втілення безбар’єрних стандартів можна побачити у Центрі надання адміністративних послуг: приміщення обладнано тактильними стрічками та табличками для людей із вадами зору і слуху, усі адміністративні будівлі мають зручні пандуси. Це не просто дотримання норм — це демонстрація поваги до кожного мешканця громади.

Попереду ще багато роботи. Громади Житомирщини планують активізувати аудит об’єктів інфраструктури, оновити карти безбар’єрних маршрутів, адаптувати заклади освіти, охорони здоров’я, адміністративні будівлі до потреб маломобільних людей. Важливим завданням є залучення до цього процесу бізнесу — як партнера у створенні інклюзивного простору.

Ради безбар’єрності стали на Житомирщині не формальністю, а дієвим інструментом суспільної трансформації. Вони формують нову культуру взаємоповаги, де кожен — незалежно від особливостей чи обставин — може жити, пересуватися, навчатися, працювати на рівних умовах.

Сьогодні торговельні онлайн-майданчики є не менш популярними, ніж інтернет-магазини. Вони дають змогу не лише купувати, а й продавати товари. Але водночас на таких майданчиках є безліч шахрайських схем, жертвами яких можуть стати як продавці, так і покупці.

 

Одна з найпоширеніших схем на торговельних майданчиках – фішинг, тобто виманювання персональних даних за допомогою шахрайських посилань. Усе починається з того, що зловмисники намагаються перевести спілкування з офіційного майданчика в месенджери.

Як шахраю вдається виманити кошти, видаючи себе за покупця? Приклад такої схеми:

1. шахрай пише продавцю, що його зацікавив товар, але фото товару на сайті не завантажується, і для вирішення цієї проблеми пропонує перейти в месенджер (Viber, Telegram, WhatsApp), щоб отримати більше фото товару та обговорити всі деталі;
2. шахрай каже, що готовий купити товар, і надсилає посилання для "отримання грошей. Насправді, це фішинговий сайт, де продавця просять ввести дані банківської картки (номер, термін дії, CVV-код);
3. продавець переходить за посиланням, вводить дані на шахрайському сайті, які автоматично стають відомі шахраю, що дає змогу зловмиснику викрасти гроші з рахунків.

Як вберегтися від шахрайства?

• Обговорюй деталі угоди тільки в чаті торговельного майданчика або через його додаток! Ігноруй пропозиції перейти в месенджери.
• Будь обережним з посиланнями для "отримання грошей" — це найчастіше пастка для збору ваших карткових даних!
• Щоб отримати гроші на картку, достатньо повідомити тільки 16-значний номер, розміщений на лицьовій стороні платіжної картки.

Тримай у секреті:

• CVV-код – тризначний номер на звороті картки;
• коди банків та мобільних операторів;
• пароль до інтернет-банкінгу.

Захищай свої гроші та особисті дані!

Більше про правила безпечного онлайн-шопінгу читай на сайті кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/#section-21.

#ШахрайГудбай  

З 1 по 31 липня в Україні триває найбільший у світі фотоконкурс памʼяток природи «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) 2025. Метою проєкту є зібрати якісні світлини об’єктів природно-заповідного фонду для ілюстрування статей у Вікіпедії.

«Вікі любить Землю» — найбільший фотоконкурс об’єктів природно-заповідного фонду, започаткований в Україні у 2013 році, а з 2014 року став міжнародним.
Цьогоріч конкурс пройде вдванадцяте.

Цього року з міркувань безпеки до участі у фотоконкурсі приймаються лише фото, зроблені до 31 травня 2025 року (включно) для звичайних фото та до 23 лютого 2022 року (включно) для знімків з дронів та інших літальних пристроїв.

Конкурсні списки змагання містять близько 9 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду України. За весь час учасники та учасниці завантажили близько 115 тисяч світлин понад 5 тисяч памʼяток природи України. Ще близько 40% обʼєктів не мають жодної світлини. Конкурс має на меті це виправити.

Завантажити свої фото об’єктів природно-заповідного фонду України на конкурс можуть всі охочі. Світлини повинні бути зроблені особисто конкурсант(к)ами та
відповідати правилам конкурсу. Списки пам’яток природи можна переглянути за посиланням.

Цього року, як і раніше, у конкурсі є дві номінації: «кількісна» та «якісна». У першій будуть відзначені учасники та учасниці, що сфотографували найбільше пам’яток природи (з урахуванням того, наскільки сфотографовані об’єкти вже представлені на Вікісховищі). У межах другої журі обере найкраще фото кожного з регіонів України, а з поміж них— 10 найкращих світлин України.

Також буде дві спецномінації: «Відео» — для відеоматеріалів із зображенням пам’яток природи та спецномінація «Втрати природи», яка цьогоріч проводиться у партнерстві з громадською організацією «Екодія» та присвячена фото, які ілюструють пошкоджені або зруйновані об’єкти природно-заповідного фонду України внаслідок російського повномасштабного вторгнення, стихійних лих, людського впливу тощо.

Взяти участь можуть як професійні фотографи, так і аматори. Завантажувати можна лише власні світлини, які відповідають правилам.

Усі призери та призерки «Вікі любить Землю» 2025 отримають цінні призи від громадської організації «Вікімедіа Україна». 15 найкращих світлин представлять
Україну на міжнародному етапі фотоконкурсу.

Списки пам’яток та інструкції із завантаження фото доступні на сторінці конкурсу.

Державна служба статистики разом з Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України та ГО "Український центр соціальних реформ" за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розпочала реалізацію чергового раунду Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств (далі – МІКС) в Україні, організація та проведення якого передбачається протягом 2025–2026 років.

 

МІКС – це вибіркове обстеження домогосподарств, яке проводиться за міжнародною методологією та дозволяє отримати надійні дані для інформаційного забезпечення моніторингу становища дітей і жінок у сферах охорони здоров’я, освіти, безпеки, харчування, водопостачання та санітарії. Окрім того, МІКС є інструментом для збору та вироблення даних для оцінки прогресу в досягненні національних цілей та міжнародних зобов’язань, зокрема, визначених Конвенцією ООН про права дитини та Цілями сталого розвитку.

Результати обстеження стануть підґрунтям для розробки більш ефективних і цілеспрямованих політик та ініціатив, спрямованих на вирішення потреб дітей і сімей.

Дослідження охоплюватиме всі неінституційні домогосподарства України й осіб, що проживають у них, за винятком домогосподарств і осіб, які проживають у зонах бойових дій і прифронтових територіях.

Основними етапами дослідження є:

• складання списків домогосподарств (лістинг) упродовж липня-вересня 2025 року. Завдяки цьому будуть отримані актуалізовані дані щодо розміщення та складу домогосподарств, що дозволить сформувати репрезентативну вибірку для проведення МІКС;
• опитування домогосподарств (польові роботи) впродовж вересня 2025 року – лютого 2026 року. Анонімність і конфіденційність усіх відповідей гарантується, результати будуть проаналізовані та представлені виключно в узагальненому вигляді.

Представники ГО "Український центр соціальних реформ", які складатимуть списки домогосподарств (лістинг) та проводитимуть їхнє опитування (польові роботи), будуть в одязі з позначками МІКС, при собі матимуть копії листів щодо проведення опитування, посвідчення інтерв’юера, а також документи, що посвідчують особу.

Повний перелік населених пунктів, де буде відбуватися обстеження МІКС.

Район	Громада	Населений пункт
Житомирський	Андрушківська	с. Харліївка
	Вільшанська	с. Волосівка
	Житомирська	м. Житомир
	Корнинська	с. Лисівка
	Коростишівська	м. Коростишів
	Любарська	с. Привітів
	Новогуйвинська	с-ще Озерне
	Попільнянська	с-ще Попільня
	Радомишльська	с. Краснобірка
	Станишівська	с. Млинище
	Хорошівська	с-ще Хорошів
	Чуднівська	с-ще Великі Коровинці

Гендерна рівність прав та можливостей жінок та чоловіків є однією із ключових умов сучасної демократії. Забезпечення рівних прав жінок та чоловіків є не тільки моральною вимогою, а й правовою нормою, що означає однакові права, обов'язки та можливості для жінок і чоловіків у усіх сферах життя: в освіті, праці, сім'ї, політиці тощо.

Гендерна рівність — це фундаментальна складова прав людини та принцип демократичного суспільства. Аналіз законодавства України свідчить про наявність правових механізмів, спрямованих на забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків. Проте, для досягнення реальної рівності потрібна не лише правова база, а й активна участь суспільства, держави та правозахисників. Важливо розвивати культуру поваги, взаєморозуміння, поширювати правову обізнаність та надавати ефективний захист усім, хто стикається з дискримінацією чи насильством за ознакою статі.

На життєву ситуацію людини впливає не тільки стать, а й багато інших факторів. У жінок можуть бути різні умови життя, як і у чоловіків. Такі фактори, як етнічна приналежність, вік, сексуальна орієнтація, релігія або функціональні обмеження, також можуть впливати на становище людини у суспільстві.

Рівноправність означає, що всі люди мають однакову цінність, і їх права мають забезпечуватись. Рівноправність — більш широке поняття, ніж гендерна рівність.

В Україні державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на:

утвердження ґендерної рівності;

недопущення дискримінації за ознакою статі;

застосування позитивних дій;

запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок;

забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;

забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов’язків;

підтримку сім'ї, формування відповідального материнства і батьківства;

виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері;

захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.

У разі проявів дискримінації за ознакою статі громадяни України можуть звертатися:

• до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Житомирській області (омбудсмена) за тел. 0800-50-17-20, 044-299-74-08;
• до суду з позовом про захист прав;
• до Національної поліції за телефоном 102 (у випадках, що мають ознаки правопорушень або злочинів);
• до місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги (на території Коростишівської територіальної громади можна звернутися за адресою: м. Коростишів, вул. Соборна площа, буд. 18, 2 поверх або за тел. 0800-21-31-03, 04130-75-06-26);
• до Координаторів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у місцевих органах влади (на території Коростишівської територіальної громади до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за тел. 04130-5-24-41, 04130- 5-24-35 та до Управління соціального захисту населення та охорони здоров’я Коростишівської міської ради за тел. 04130-5-00-52);
• до громадських організацій, що спеціалізуються на захисті прав людини.

Варто зазначити, що Україна вже має позитивні приклади у сфері захисту гендерної рівності. Наприклад, запровадження гендерних квот у виборчому законодавстві сприяло зростанню представництва жінок у Верховній Раді України, тому що лише спільними зусиллями ми зможемо побудувати рівноправне, інклюзивне та безпечне середовище для всіх громадян України.

Кабінет Міністрів України затвердив операційний план заходів на 2025–2026 роки з реалізації Комунікаційної стратегії щодо створення безбар’єрного простору в Україні, що був розроблений Міністерством культури та стратегічних комунікацій.

 

Документ передбачає чіткий перелік дій центральних органів виконавчої влади, місцевих адміністрацій та інших заінтересованих сторін для досягнення цілей Національної стратегії безбар’єрності до 2030 року. Крім того, операційний план спрямований на активне залучення заінтересованих сторін до комунікації з представниками сфер забезпечення базових потреб осіб з інвалідністю, громадськими організаціями та соціальними групами, які зіштовхуються з різноманітними бар’єрами.

Реалізація цього проєкту дозволить державним органам ефективно координувати дії, спрямовані на формування безбар’єрного простору вже у 2025–2026 роках, і зробити важливий крок до європейських стандартів доступності в Україні.