Земля, як зазначено в ст. 14 Конституції України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Займаючи домінуюче місце серед інших природних багатств, вона не може розглядатися ізольовано від інших елементів природи і виступає складовим елементом єдиної екологічної системи. Особливість землі як об’єкта природи полягає в тому, що вона відіграє важливу економічну роль у житті суспільства й особливу самостійну цінність як необхідна умова життєдіяльності людини.

   Коростишівщина і граніт - ці поняття стали занадто близькими впродовж останніх десятиліть. Коли йдеться про наш регіон, то виникає чіткий образ масової обробки каменю. Коростишівська громада дійсно стала потужним центром обробки гранітів, габро, лабрадоритів та інших каменів. Але усе це створило тільки одну сторону медалі. Іншою стала маса відходів шламу, буту та пульпи викинутих в довкілля, що з екологічного погляду є явищем неприпустимим.

  Однією з найсерйозніших сучасних екологічних проблем є деградація, псування та забрудненість земель унаслідок господарської діяльності. Так, концентрація важких металів у ґрунтах поблизу міста, автотраси, промислових об’єктів перевищує гранично допустимі норми у 5-10 разів. Під час обстеження та відбору проб на деяких місцевих підприємствах на визначення вмісту важких металів, зокрема оксиду хрому і цинку в ґрунті, воді і пульпі, виявлено, що вміст заліза перевищує фоновий рівень в 1,5 разу. У відібраних пробах пульпи встановлено перевищення хрому в 1,7 разу, цинку в 1,3 разу.

   Уявіть собі береги річок, колись родючі поля, залиті метровим шаром пульпи, яка з часом затверділа і стала подібною до асфальту. Саме таку "панораму" можна побачити в каменеобробних районах. Сьогодні ніхто не може точно сказати, чим обернуться ці відходи для прийдешніх поколінь. Чи не стане з часом наша рідна громада та й увесь Коростишівський край, епіцентром екологічного лиха?

  З метою поліпшення захисту навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу факторів життєдіяльності на життя і здоров'я людини та майбутніх поколінь, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів, 05.03.1998 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про відходи».

  Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

  Вимоги Закону України «Про відходи» є обов’язковими до виконання та поширюються на жителів громади, фізичних осіб підприємців, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.  

  Керівнику чи власнику камнеоброблюваного підприємства слід пам’ятати, що складування відходів переробки каменю повинно здійснюватися на території підприємства до визначення місця їх утилізації. Також з метою виконання умов природоохоронного законодавства кожен суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити максимальну переробку відходів каменю, їх можливе використання у вторинному виробництві або виконати передачу переробленого матеріалу третім особам для подальшої ліквідації чи поховання.

  Інструкція, що стосується правил збирання та зберігання відходів переробки каменю, потрібна для роботи будь-якого підприємства. Контроль поводження з відходами та їх подальшої утилізації на сьогоднішній день стає не просто необхідністю, а вкрай важливою складовою виробництва та споживання, що дозволяє уникнути як виснаження ресурсів, так і погіршення екологічного стану громади, регіону та країни в цілому.