Державний аграрний реєстр створено Мінагрополітики на виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції” відповідно до постанови КМУ №573 від 02.06.2021 “Про функціонування Державного аграрного реєстру”.

Державний аграрний реєстр (ДАР) - це державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення інформації про виробників сільськогосподарської продукції.

ДАР надає доступ онлайн до програм підтримки усім зареєстрованим агровиробникам, незалежно від їхнього розміру та організаційно-правової форми. Інформаційна система працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС.

Важливо зазначити, що законом передбачена можливість доступу до системи третіх сторін, зокрема банків та міжнародних донорів, що робить ДАР універсальним інструментом для централізованого розподілу усіх існуючих видів підтримки, як коштом державного бюджету, так і за рахунок грантів міжнародних організацій. Це особливо актуально зараз, коли агровиробники потребують термінової підтримки для початку посівної кампанії та збереження поголів’я великої рогатої худоби.

Програмне забезпечення Державного аграрного реєстру розроблено за рахунок міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу. Система успішно пройшла апробацію у межах двох пілотних впроваджень.

12 серпня 2022 року Мінагрополітики відкриває реєстрацію в ДАР для аграріїв по всій Україні за адресою www.dar.gov.ua.

Обґрунтування необхідності створення:

Прямі субсидії, пільгові кредити та кредитні гарантії є основним інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні. Попри те, що дрібні агровиробники (сімейні фермерські господарства, домогосподарства населення) становлять левову частку від загальної кількості господарств та виробляють значну частку сільськогосподарської продукції (наприклад, понад 70-90% продукції плодоовочівництва та картоплярства), їх доступ до коштів бюджетної підтримки є вкрай ускладненим через недосконалість процедури адміністрування програм державної підтримки.

Складнощі з адміністративним обслуговуванням програм підтримки (подача заявки, збір та подача необхідних підтвердних документів) тягнуть за собою значні адміністративні витрати в перерахунку на обсяги виробництва, зменшують бажання брати участь в програмах державної підтримки та/або ускладнюють можливості їх використання невеликим аграріям. Як наслідок, левову частку державної підтримки історично отримували середні та великі компанії.

Крім того, державі потрібне надійне джерело інформації про характеристики агровиробників та раніше отримані кошти державної підтримки з метою аналізу ефективності використання бюджетних коштів та удосконалення політик в аграрній сфері.

Очікувані результати:

Запровадження Державного аграрного реєстру, що міститиме відомості про виробників сільськогосподарської продукції та забезпечуватиме ефективне адміністрування державної підтримки забезпечить спрощену реєстрацію сільгоспвиробників із метою отримання бюджетної підтримки, автоматичну перевірку їх статусу через доступ до інших державних реєстрів та кадастрів, просте подання заявки на отримання підтримки, швидку перевірку відповідності критеріям надання підтримки, можливість оцінки ефективності застосування заходів підтримки, публічність розподілу коштів державної підтримки, а також формування «єдиного кабінету аграрія», що дасть можливість отримувати державні сервіси, взаємодіяти із реєстрами та кадастрами тощо.

Понад 300 мікро- та малих підприємств, що постраждали внаслідок воєнних дій на території України, отримають гранти на відновлення в межах реалізації проекту «Розвиток малого та середнього підприємництва: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу».

Проєкт впроваджується Міжнародною організацією з міграції у співпраці з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерством економіки України. Фінансування проекту здійснюється Урядом Німеччини через Банк розвитку KfW.

Метою проекту є ефективна підтримка зокрема тих підприємств, які перемістили свій бізнес і постачають критично необхідні товари та послуги для внутрішньо переміщених осіб і громад, що їх приймають.

Мікропідприємства мають можливість отримати одноразові гранти на суму до 4500 евро, малі підприємства - до 20 000 евро, підприємства-стартапи - до 7500 евро.

Згідно з проектом заплановано оголосити конкурс на постійній основі цієї весни.

Харчова та переробна промисловість Житомирської області має різносторонні вектори розвитку. Це важлива складова агропромислового комплексу, представлена хлібопекарськими, молокопереробними, м’ясопереробними, кондитерськими, цукровими, борошномельними та іншими підприємствами, загальною кількістю понад 200 суб’єктів різних форм господарювання. Продукти з Житомирщини цінуються в усьому світі, значна їх частина експортується.

У нашому регіоні здійснюють переробку продуктів рослинництва, тваринництва, бджільництва, сортують та заморожують ягоди, а починаючи з 2022 року і виготовляють виноградне вино. Зокрема, на Житомирщині виробництво хлібобулочних виробів здійснюють понад 40 суб’єктів господарювання, загальна проєктна потужність яких становить 370 тонн хлібобулочних виробів на добу, що повністю покриває продовольчу потребу у даному продукті.

Загалом за 2022 рік платниками податків харчової галузі області сплачено до Державного бюджету 277 мільйонів гривень, що на 68 мільйонів гривень більше ніж у 2021 році.

Нагадаємо, що за користування поліськими лісами, водою і надрами до бюджетів надійшло 457,3 млн грн.