Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки

Проекту Стратегії розвитку

Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади до 2027 року

1) Замовник стратегічної екологічної оцінки

Коростишівська міська рада,
Адреса: 12501, Житомирська обл., м.Коростишів, вул.Володимирська, 1

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Факс (04130) 5-83-10

Сайт: https://korostyshiv-rada.gov.ua/

2) Вид та основні цілі документу державного планування

Проект Стратегії розвитку Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади до 2027 року є невід’ємною складовою Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року та Плану заходів з її реалізації, як основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Проект Стратегії розвитку ОТГ є механізмом середньо – та довгострокового планування, що має забезбечити досягнення мети Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади: зінтегрувати ресурси кожного окремого населеного пункту (громади що увішла до її складу) та сформувати свою відповідь зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.

При розробці Проекту Стратегії розвитку ОТГ застосовано звичні для європейських країн механізми стратегічного планування розвитку за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів. Такий підхід надав змогу виівльнити творчий потенціал громади і сформувати більш виважену, якісну політику розвитку. Цінність такого процесу планування полягає не тільки (і не стільки) в розробці самого документу Проекту Стратегії розвитку ОТГ, скільки в процесі його розробки.

Заходи з розробки Проекту Стратегії розвитку Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади до 2027 року реалізовано відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про засади державної регіональної політики», постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 року N 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації» Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року.

Мета Проекту Стратегії розвитку ОТГ полягає у вирішенні спільних проблем і реалізації спільних завдань щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади, раціональне використання ресурсного потенціалу, створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Це досягається через спільну реалізацію інтересів влади, громади та бізнесу.

Стратегічні напрями, визначені Стратегією розвитку Коростишівської об’єднаної територіальної громади, сформовано відповідно до цілей Стратегії розвитку Житомирської області.

Впровадження Проекту Стратегії розвитку ОТГ сприятиме виконанню Стратегії розвитку Житомирської області, що має на меті перетворити Житомирщину у регіон, що демонструватиме сталий економічний розвиток, зростання багатогалузевої промисловості та сільського господарства, посилення конкурентних позицій з безпечними умовами проживання, у якому кожна територіальна громада матиме умови для розвитку та підвищення стандартів життя.

Громада стане місцем розвитку людського капіталу через привабливе спортивне, культурне, мистецьке, історико-пізнавальне, екобезпечне середовище.

2.а) Яким чином проект Стратегії розвитку Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади визначає головні екологічні проблеми, цілі охорони довкілля та шляхи їх вирішення

Екологічні проблеми	Цілі екологічної політики	Шляхи вирішення
забруднення атмосферного повітря	чисте атмосферне повітря	скорочення викидів у атмосферне повітря від автотранспорту, комунальних, деревообробних та видобувних підприємств; підвищення екологічної культури і управління;
забруднення вод	якісні водні ресурси	модернізація та відновлення мереж водопостачання та водовідведення; збільшення доступу міського населення до централізованих систем водовідведення; забезпечення доступу сільського населення до покращених умов водо забезпечення та санітарії; контроль за скидами у водні об’єкти промислових підприємств та підприємств комунального господарства; зменшення водоємності промислових об’єктів; відновлення та очищення ливневої каналізації; підвищення екологічної культури і управління;
накопичення твердих побутових та промислових відходів	запровадження системи управління відходами	ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ; організація пунктів прийому вторинної сировини; впровадження системи роздільного збору сміття; забезпечення сортування та переробку відходів; розширення полігону ТПВ; виокремлення та утилізація небезпечних відходів, що містяться у складі побутових відходів та відходів деревообробних підприємств; запровадження переробки відходів добувної промисловісті та обробки каміння; створення полігону промислових відходів; утилізація відходів, що утворилися у процесі медичного обслуговування, переробки сировини тваринного походження, що містять небезпечні патогени; підвищення обізнаності мешканців громади щодо належного поводження з відходами; налагодження співробітництва між громадами в сфері екологічного управління; підвищення екологічної культури і управління;
забруднення ґрунтів	невиснажені родючі ґрунти	дотримання правил агрокультури, зменшення інтенсивності використання сільськогосподарських земель; перед проведенням будь-яких робіт, пов’язаних з впливом на земельні ресурси будуть проведені вишукувальні роботи, в результаті яких визначиться необхідність зняття родючого шару ґрунту (за наявності) або відсутність такої необхідності; підвищення екологічної культури і управління
зменшення біологічного та ландшафтного різноманіття	відновлене біологічне та ландшафтне різноманіття	необхідність збільшення площ природно-заповідного фонду; забезпечення   належної охорони природно- заповідних об’єктів, розташованих на землях землекористувачів, заповідних урочищ, пам’яток природи інших територій природно-заповідного фонду; збереження та збільшення площ земель, що характеризують ландшафтне різноманіття; підвищення екологічної культури і управління
зменшення лісистості	відновлені площі лісів	зменшення вирубування та збільшення площі лісових насаджень; підвищення екологічної культури і управління;
високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру	запроваджена система попередження надзвичайних ситуацій	попередження надзвичайних ситуацій; ознайомлення населення з можливими ризиками виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру; підвищення екологічної культури і управління.

За результатами опитування місцевих експертів основними значущими екологічними проблемами в регіоні є наступні:

-                     проблема екологічного стану водних об’єктів. Основною причиною забруднення поверхневих вод громади є скид неочищених та частково очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації. Існуючі очисні споруди господарсько-побутових стоків в м. Коростишеві введені в експлуатацію ще в 1975 році, внаслідок зношеності основне обладнання вийшло з ладу і не забезпечує належного очищення стоків. Всі недостатньо очищені стоки потрапляють в р. Тетерів (притоку р. Дніпро);

-                     недоліки в екологічному управлінні та недостатній рівень екологічної культури і поводження з побутовими відходами. Відсутність єдиної організації збирання твердих побутових відходів призводить до утворення стихійних звалищ на полях, лісових угіддях, вздовж доріг, що значно погіршує екологічний і санітарний стан довкілля. Також наявні стихійні звалища відходів каменеобробки (бут та пульпа), вичерпані можливості полігону та необхідно вводити в експлуатацію ІІ та ІІІ черги полігону ТПВ (сміттєзвалища). Відсутнє роздільне збирання та сортування сміття (ТПВ).

-                     в сфері охорони біорізноманіття та грунтів - відсутність належної охорони природно- заповідних об’єктів, розташованих на землях землекористувачів, заповідних урочищ, пам’яток природи інших територій природно-заповідного фонду. Потребують урегулювання питання збільшення площ природно-заповідного фонду та охорони рослинного і тваринного світу в межах цих територій. Недостатній рівень природоохоронної культурно-просвітницької діяльності спостерігається в усій області. Також є проблема проблема встановлення меж в натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно- заповідного фонду, зокрема території Міського парку.

3) Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Даний документ державного планування не передбачає реалізацію видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої.

4) Ймовірні наслідки, зокрема: а) для довкілля, у тому числі для здоров’я людей; б) для територій з природоохоронним статусом; в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

В ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації документа державного планування Проекту Стратегії розвитку Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади до 2027 року зокрема, мають бути оцінені наслідки для таких компонентів:

а) для довкілля:

- клімат і мікроклімат;

- геологічне середовище, ґрунти і земельні ресурси (у тому числі вилучення земельних ділянок); - атмосферне повітря;

- водні ресурси;

- біорізноманіття фауни і флори;

- соціальне та техногенне середовища, у тому числі для здоров’я населення:

Під час здійснення СЕО, варто оцінити ймовірні наслідки від об’єктів інфраструктури, що пропонуються відповідно до Стратегії:

а) на здоров’я населення.

б) для територій з природоохоронним статусом:

в) транскордонні наслідки для довкілля.

Транскордонні наслідки відсутні.

а)  Ймовірні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я людей:

Стратегії розвитку Коростишівської об’єднаної територіальної громади до 2027 року, що розглядається, визначатиме наступний вплив на навколишнє середовище.

Вплив на клімат і мікроклімат. Впливів на клімат не очікується.

Шумове навантаження. Джерелами шуму є автотранспорт, видобувні та камнепереробні підприємства, будівельна техніка в період будівництва.

Вплив на геологічне середовище. Впливу на геологічне середовище завдають видобувні підприємства, робота яких передбачає занурення у геологічне середовище.

Вплив на земельні ресурси і ґрунти. Перед проведенням будь-яких робіт, пов’язаних з впливом на геологічне середовище та земельні ресурси будуть проведені вишукувальні роботи, в результаті яких визначиться необхідність зняття родючого шару ґрунту (за наявності) або відсутність такої необхідності.

Вплив на водне середовище. До впливів планованої діяльності на водне середовище відноситься споживання води питної якості на господарсько-побутові потреби, утворення господарсько-побутових стічних вод, які забруднюють природні водойми, утворення поверхнево-зливових стічних вод а також зношеність та висока аварійність інженерних мереж водопостачання та водовідведення, відсутність ливневої каналізації.

Вплив на рослинний і тваринний світ. Урегулювання питання охорони рослинного і тваринного світу на територіях природно-заповідного фонду. Території, на яких завершилось будівництво чи закінчились роботи з видобутку каменю чи інших корисних копалин будуть облаштовуватися з виконанням заходів щодо озеленення (насадження газонів, кущів, дерев) та максимально можливого збереження існуючих насаджень.

Вплив на техногенне середовище. Негативного впливу не очікується.

Відходи виробництва. Відходи виробництва підприємств, розміщених на території громади, будівельне сміття, вийнятий ґрунт, залишки деревини, каміння, використані пакувальні матеріали, тверді побутові відходи завдають негативний вплив.

Існують проблеми утилізації ТПВ, пов’язані з неефективною системою збору відходів, відсутнє сортування та переробка, наявні стихійні сміттєзвалища. Обсяги заповнення полігону ТПВ доходять експлуатаційної межі.

Відсутня система утилізації (переробки) промислових відходів гранітообробної промисловості (бут, пульпа, шлам), які не сортуються і не переробляється. Відсутній полігон промислових відходів.

В місцях, де розміщені автозаправні станції передбачається утворення таких відходів: залишки нафтопродуктів, мул та забруднений фільтруючий матеріал очисних споруд; сорбент (пісок), забруднений нафтопродуктами, відходи прибирання території, тверді побутові відходи.

Всі відходи повинні збиратися на спеціально виділених місцях та передаватися спеціалізованим організаціям згідно з укладеними договорами для подальшого поводження.

Вплив на соціальне середовище. Умови життєдіяльності та стан здоров’я місцевого населення через роботу підприємств та експлуатації об’єктів не погіршаться. Статистика захворюваності місцевого населення не зміниться. Впливів на соціальне середовище не очікується.

 б) Ймовірні наслідки для територій з природоохоронним статусом:

 Не передбачається.

в)  Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля

Транскордонний вплив на довкілля не чиниться.

5) Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено

З метою розгляду альтернативних проектних рішень та їх екологічних наслідків під час СЕО Стратегії розвитку Коростишівської об’єднаної територіальної громади до 2030 року, передбачається розглянути «Нульовий сценарій», без впровадження проектних змін.

«Нульовий сценарій» – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування;

6) Дослідження, які необхідно провести, методи та критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись логічні і формалізовані методи прогнозування. Всі припущення, які будуть зроблені в разі, коли бракує конкретних показників, носять консервативний характер (для врахування найгіршого з імовірних варіантів впливу). Будуть використані методи цільового аналізу й індикатори сталого розвитку, які містяться Глобальних Цілях Сталого розвитку до 2030 року (затверджено на Саміті ООН зі сталого розвитку в 2015 році) та 86 завдань національного розвитку зі 172 показниками для їх моніторингу та Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року, яка передбачає напрямки та якісні й кількісні показники для оцінки реалізації державної екологічної політики, які розроблені на підставі вищезгаданих міжнародних зобов’язань.

Для підготовки звіту СЕО передбачається використовувати наступну інформацію (за її наявності):

- інформацію, яка міститься в інших законодавчих актах і має відношення до проекту Стратегії,

- статистичну інформацію щодо району планованої діяльності;

- дані моніторингу існуючого стану довкілля (кліматичні, метеорологічні, гідрологічні спостереження, дані про фонове забруднення та ін.);

- дані топографічних та геологічних вишукувань;

- статистику захворюваності місцевих жителів;

- іншу доступну інформацію.

Також було проведено опитування щодо основних складових екологічної ситуації територіальної громади, зокрема: діяльності екологічно небезпечних об’єктів, основних екологічних проблем територіальної громади, головних забруднювачів атмосферного повітря, водних ресурсів, територій, стану екологічного управління та екологічної культури, поводження з побутовими відходами, впливу екологічних факторів на здоров’я населення, радіаційної безпеки територій тощо, й опрацьовано його результати.

7) Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством та нормативно-правовими актами.

Зокрема, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації, споруд та інших об’єктів.

Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично;

ж) постійне проведення моніторингових досліджень стану атмосферного повітря та ґрунтів, якості стічних поверхневих вод. Перевищення нормативних показників впливу на навколишнє середовище при виконанні передбачених природоохоронних заходів не передбачається.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на об’єкти тваринного світу.

Під час провадження діяльності, у відповідності до вимог статей 9, 37, 39, 40 Закону України «Про тваринний світ» передбачається:

- збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

- недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

- збереження цілісності природних угруповань диких тварин;

- запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;

- охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

- недоторканість ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу;

- розроблення і здійснення заходів, які будуть забезпечувати збереження шляхів міграції тварин.

Заходи зі збереження ґрунтового покриву, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, збереження їх екологічних функцій передбачаються Законом України «Про охорону земель», зокрема:

- розробка місцевих програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель;

- включення земель до екологічної мережі;

- здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;

- економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та раціонального використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

- установлення обмежень у використанні, тимчасова заборона чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

- здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності;

- виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на здоров’я населення.

При здійсненні діяльності у відповідності до вимог статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів будуть розглядатися:

– відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

– заходи радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також заходи встановлені нормами, іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки.

8) Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку

Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, визначених статтею 11 п. 2, 3 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а саме:

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9) Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції та строки їх подання

Коростишівська міська рада,
Адреса: 12501, Житомирська обл., м.Коростишів, вул.Володимирська, 1

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Факс (04130) 5-83-10

Сайт: https://korostyshiv-rada.gov.ua/

Строк подання зауважень та пропозицій становить 15 діб з дня опублікування заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Проекту Стратегії розвитку Коростишівської міської об’єднаної територіальної громади до 2027 року.