Чи можна розірвати договір оренди землі достроково?

Традиційно договори оренди земельних ділянок (паїв) укладаються на тривалий термін. Але трапляється, що орендодавець бажає його дострокового припинення. У яких випадках можна розірвати договір оренди земельної ділянки достроково? Детальніше про це, в рамках проекту «Я маю право!», розповіли фахівці Коростишівського бюро правової допомоги.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. В односторонньому порядку розірвання договору оренди землі можливе лише в тому випадку, якщо це прямо передбачено в договорі оренди землі.

Однією з підстав дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки є заборгованість з орендної плати. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами.

Ще однією можливістю для розірвання договору оренди землі є визнання його в судовому порядку недійсним. Основною підставою такого позову є те, що у договорі оренди земельної ділянки відсутні істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону. А також, у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає цільовому використанню земельної ділянки.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до звертайтесь до відділу «Коростишівське бюро правової допомоги» Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за тел. 5-06-26 або за адресою вул. Соборна площа, 18.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

 

Споживач має право: як повернути товар належної якості?

Як обміняти товар неналежної якості більшість покупців знають та аби уникнути конфліктних ситуацій продавці й самі зацікавлені замінити товар з дефектом. Але обміняти можна і якісний товар. Як повернути покупку, якщо ви передумали, чи після придбання товар не влаштовує за кольором, розміром. Фасоном? Детальніше про це, в рамках проекту «Я маю право!», розповіли фахівці Романівського бюро правової допомоги.

Обміняти товар належної якості, відповідно до ст. 707 Цивільного кодексу України, є у споживача – покупця непродовольчого товару, у таких випадках: и, покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо.

Проте є ряд умов, дотримання яких забезпечує виконання пред’явленої вимоги про обмін товару, якими є:

• товар не був у споживанні;
• збережено його товарний вид, споживчі властивості, пломби, ярлики(непошкоджена упаковка тощо);
• збережено розрахунковий документ (чек, гарантійні талони, інструкція з експлуатації), виданий споживачеві разом з проданим товаром у якості доказу придбання товару у конкретного продавця;
• від дня покупки товару пройшло не більше 14 днів;
• якщо до товару було додано подарунок, його має бути повернуто разом із товаром. При цьому подарунок також не повинен містити слідів експлуатації, повинен бути збережений його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби та фабричне пакування. Якщо при здійсненні покупки була видана картка постійного клієнта, її буде анульовано.

У наступному номері ми розповімо, які товари належної якості обміну і поверненню не підлягають.

Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Їх адреси та контакти ви можете знайти на сайті http://zhytomyr.legalaid.gov.ua/ua/ у розділі «Місцеві центри».

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

Як протидіяти домашньому насильству?

З 07 січня 2018 року набрав чинності новий Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який запровадив нові механізми захисту дітей та жінок від домашнього насильства. В рамках проекту «Я маю право» ми надаємо відповіді на найбільш актуальні питання.

Хто несе відповідальність за домашнє насильство?

Подружжя; особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю, їх родичі; Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі.

Нові суб'єкти: колишнє подружжя; наречені; особи, які мають спільних дітей; батьки або діти одного з подружжя (колишнього подружжя)

Що робити у разі домашнього насильства?

Одразу викликати поліцію - 102. Звернутися за безкоштовною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України.

ВАЖЛИВО! Не мовчи! Повідом про будь-які випадки фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства! Ти маєш право на безпеку і захист!

Держава гарантує захист від кривдника.

За ініціативою поліції або за заявою постраждалої особи до кривдника може бути застосовано терміновий заборонний припис, що передбачає: - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою. За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Термін дії припису - до 10 діб.

На більш тривалий термін видається обмежувальний припис. Підстава: заява потерпілої особи або її представника, батьків, родичів, органу опіки та піклування. Рішення про застосування обмежувального припису приймає суд.

Передбачає: - заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування)

- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою

- обмеження спілкування з постраждалою дитиною

- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місця відвідування постраждалої особи.

- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;

- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.

Термін застосування - до шести місяців.